bang

I

[¤‡Њ]

1. v

1) ударити(ся); стукнути(ся)

to bang oneself against a tree - ударитися об дерево

2) грюкати (дверима, часто з to)

3) бацнути, бахнути, гриміти

the gun banged - пролунав постріл

4) розм. бити, лупцювати

5) розм. перевершити; залишити позаду

2. n

удар, стукіт; звук пострілу; вибуху тощо

to shut the door with a bang - грюкнути дверима

3. adv

розм.

1) раптом, враз, зненацька

2) якраз, прямо, саме

the ball hit him bang in the eye - м'яч влучив йому прямо в око

II

[¤‡Њ]

1. v

підстригати волосся чубком

2. n

чубок

III

[¤‡Њ]

n

висушені листки і стеблини індійських конопель; гашиш